ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ РУХЛИВИХ ІГОР В СІМЕЙНО-СУСПІЛЬНОМУ ВИХОВАННІ.

 

Вчитель фізичної культури

     Бєлкіна Наталя Сергіївна

КНЗ "Радушненська ЗОШ І-ІІІ ступенів"

 

Анотація. В дослідженні проведено вивчення характеру ставлення дітей до рухливих ігор та їх вплив на гармонійний розвиток людини. Активне ставлення школярів до занять фізичної культури. Проаналізований вибір дітей старшого шкільного віку улюблених занять та рухливих ігри, яким вони віддають перевагу.

Ключові слова: Рухливі ігри, сім’я, шкільній вік, урок фізичної культури.

 

Ігри є одним з найпоширеніших засобів фізичного виховання і являють собою свідому, активну та ініціативну діяльність людей, спрямовану на досягнення умовної мети, добровільно встановленої гравцями.

Рухливі ігри - це ігри метою яких є загальний фізичний розвиток без спеціальної підготовки. Вони побудовані на вільних, різноманітних і простих рухах, пов’язані з включенням у роботу головним чином великих м’язових груп, прості за своїм змістом і правилами.[1]

Мета дослідження полягала в тому щоб визначити стан рухової активності учнів старших класів в сімейно-суспільному вихованні. Проаналізувати вибір дітей старшого шкільного віку улюблених занять. Виділити ті рухливі ігри, яким вони віддають перевагу.

Пошукова робота передбачала вивчення характеру ставлення дітей до чинників впливу на гармонійний розвиток людини, зокрема, рухливих ігор.

Проведене соціологічне дослідження анонімне (анкетування) на базі «Радушненської ЗОШ І-ІІІ ступенів» в 2021 р. взяло участь 60 учнів старшого та середнього шкільного віку, показало, що у більшості респондентів (батьків) сформоване бажання залучати своїх дітей до рухливих ігор, але вони не в повній мірі освічені щодо правильності в організації та методиці їх проведення, місця застосування їх режимі дня.

Основне навантаження фізичними вправами, тобто оптимальну рухову активність отримують діти у школі, а в позашкільній діяльності їх приваблюють самостійні заняття рухливими іграми. Але зараз в умовах карантину діти більшу частину часу проводять вдома. Щоб дізнатися як в сім’ях створені відповідні умови для занять фізичною культурою, зокрема, рухливими іграми було проведено опитування. Значна увага приділяється дотримуваня рухового режиму дня, придбаний необхідний спортивний інвентар. Результати опитування респондентів занесені до діаграми 1.

Діаграма 1

Результати показали, що майже 60 відсоток сімей та їх діти мають бажання займатися рухливими іграми, лише з певних об’єктивних причин 5 % не мають умов для занять фізичною культурою.

Умови для занять фізичними вправами в сім’ї, на жаль, вимагають кращого. Якість таких занять не дасть гарного результату.

Тому постало ще одне завдання, а як саме беруть участь у цьому дійстві батьки та члени сім’ї? Для визначення результату було проведено анкетування сімей. Результати відповідей були занесені до діаграми 2

Діаграма 2.

 

З діаграми 2 видно, що найбільшої уваги фізичному вихованні дітей, зокрема рухливим іграм, на дають батьки. На 2 місці – брат чи сестра. Бабуся і дідусь займають останню позицію. Отже, рухливим іграм в сім’ї приділяється недостатня увага, що негативно впливає на руховий режим дітей.

Не менш важливе значення має вільний вибір дітьми тих занять, якими вони люблять займатися і яким віддають перевагу. Результати опитування респондентів занесені до діаграми 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найулюбленіші заняття школярів – комп’ютерні ігри, які займають майже половину відсоток пропонованих видів дозвілля, що у наш час карантину не є несподіваним. На ІІ місці – рухливі ігри (катання на велосипедах, скейтах, роликах, ігри з м’ячем ) ІІІ місце займають екскурсії та прогулянки в парк, ліс, до затоки із застосуванням рухливих ігор. ІV місце – читання художньої літератури (окремий контингент дітей).Серед респондентів (6 дітей) – 5 % опитаних – люблять займатися, художньою самодіяльністю, музикою, малюванням, шахами займають останнє місце.

На жаль те, що рухливим іграм приділяється мало уваги. Основна причина це відсутність вільного часу. Особливо у старшокласників. Діти не встигають виконувати домашнє завдання і саме рухливі ігри залишаються поза увагою дітей та дорослих.

Проведено ще одне експериментальне дослідження у старших класах на базі Радушненської ЗОШ, метою якого було: визначити, ігри, які найбільш подобаються дітям; за якими критеріями їх слід підбирати; а також за якою методикою працюють вчителі під час навчання рухливим іграм.

Для того, щоб визначити найбільш цікаві та доступні ігри дітей и проаналізували досвід роботи вчителів нашої школи.

З цією метою було проведено анкетування вчителів та опитування учнів 5-9 класів. Досвід роботи педагогів школи показує, що учні віддають пріоритет саме тим іграм, які відповідають їхнім психологічним та фізичним потребам.

Результати опитування школярів були занесені до діаграми 4

 

 

 

 

 

 

 

 

Діаграма 4

 

 

На основі опитування можна зробити такий висновок, що найбільший інтерес викликають у дітей 5-6 класів ігри з правилами орієнтовані на досягнення результату. Ігри за ролями займають останню позицію серед вище перерахованих, які цікавлять школярів. Слід відмітити, що в учнів 8-9 класу (як дівчаток так і хлопчиків) викликають менший інтерес до ігор з нескладними правилами ніж в учнів 5 класу. На відміну від цього факту спортивні ігри цікавлять більше учнів 7 -9 класів.

Дослідження виявили, щоб ефект від гри був позитивний, необхідно при її виборі враховувати фізіологічні особливості дітей різного віку; багато в чому успіх гри залежить від вибору місця її проведення та підготовки цього місця до гри, пояснення правил, поділу на команди і вибору водящих.

Рухливі ігри сполучаються з гімнастикою, легкою атлетикою, спортивними іграми, заняттями плаванням. Учитель повинен створити умови для активної участі в грі всіх що займаються, щоб зберегти в дітей інтерес до гри й бажання пограти наступного разу.[2,с.19] Вибір дитиною тієї чи іншої гри служить індикатором рівня її розвитку. Причому свідомий вибір, групування і класифікація ігор що дозволяють дитині реалізувати ігровий задум, який є свідченням сформованості прагнення і потреб займатися ігровою діяльністю.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1.                  https://naurok.com.ua

2.                  Демчишин А. ТІ., Артюх М. М, Демчишин В. А., Фалес Й. Г. Рухливі і спортивні ігри в школі. Посібник для вчителя. — К.: Освіта, 1992. — 175с.